ПРО ПІСКОВУ ПСИХОТЕРАПІЮ


Владислав Газолишин

Піскова психотерапія вибудовувалась на протязі 70 –ти років і була задіяна в основному на психоаналітичному процесі. Основним атрибутом пікової психотерапії є піднос розміром 50 х 70 х 7 см., пофарбований з середини в голубий колір (це символізує небо і воду) і заповнений піском. На полиці біля підносу з піском або в ящику поряд з ним знаходяться різноманітні предмети: іграшки, прикраси, біжутерія, які використовуються при вибудовуванні пісочної композиції. Робота в пісочні й терапії може проводитись як з застосуванням іграшок та різноманітних предметів, так само і з застосуванням лише піску якому надають саму найрізноманітнішу форму. На відміну від традиційного психоаналізу, роботи в пісковій психотерапії не інтерпретуються. Після того як завершена терапія – терапевт фотографує роботу пацієнта для подальшого опрацювання її. Пісок можна розрівняти, а іграшки чи предмети, які використовувались в роботі, повернути на місце – пізніше як пісок так і іграшки можуть застосовуватись багато разів.

Важливим є те, що навіть тоді, коли піскова робота розбирається – вона інтерналізується пацієнтом, тобто пацієнт залишає в собі спогад про створений ним образ, аналогічно тому, як це відбувається в АРТ-терапії. Але на відміну від АРТ-терапії, де ні матеріали ні папір, ні глина, ні фарба 2-й раз не використовуються, в пісковій психотерапії важливо відслідковувати предмети які використовуються пацієнтом в наступних роботах на наступних психотерапевтичних сесіях. 

 Не дивлячись на те, що композицію розбирають – вона інтерналізується в пацієнті. Тобто, спогади про роботу залишається в пам’яті, що саме головне - залишаються в пам’яті етапи створення психотерапевтичної роботи. Багаторазове руйнування і відтворення світу пісочної композиції, тобто руйнування композиції по закінченню сеансу і вибудовування на наступному сеансі нової роботи, веде до створення відчуття безпеки, довіри і зниження базової тривоги, що є вкрай корисним в роботі з базовими розладами. 

Створення піскової композиції не вимагає особливих вмінь. Роботи можуть бути як особливо простими, так і особливо складними, єдиним критерієм успішності роботи може служити її аутентика – неповторність, динаміка роботи, тобто все те, що викликає в глядача емпатійний відгук. 

Вейнріб зауважує, що «піскова психотерапія може відображати невербальну форму психотерапії, яка знаходиться на глибинному довербальному рівні. Глибоко в підсвідомості знаходяться самозцілюючі можливості психіки і вони проявляються при певних умовах, а саме при прояві творчого процесу, який може проявитись в час роботи з піском»( Weinrib, 1983 p1) .

Бредвей зауважує подібність пісочної психотерапії з роботою сну, де є можливість реалізувати свої бажання, відчути при цьому безпеку і перепрацювати неможливі (загрозливі) для усвідомлення паттерни поведінки. Як правило ще від перших років опису піскової психотерапії як методу, розглядали кожну роботу як можливість проаналізувати порушення на певному етапі розвитку на основі аналізу використаних пацієнтом предметів чи самого аналізу композиції. Такі дослідники, як Амман, Бредвей, Мак Корд, зауважують на необхідності зосередження уваги психотерапевта не тільки на результаті самої роботи, алей на процесі, а саме на відчуттях які проявляються в пацієнта (чи то візуально їх можна відслідкувати чи в розмові) в часі терапії, та зосередження аналізу на переживаннях від самої гри з піском у пацієнта (Ammann, 1991; Bradway and McCoard, 1997). Такі дослідники як Кальф і Марголіш вказують на деяку подібність між композиціями і будовою внутрішніх органів у людини. Зокрема Кальф доводить, що «матеріальні елементи піскової психотерапії виступають в якості метафор людського тіла» (Weinrib 1983,.) 

На ряду з традиційними поглядам на піскову психотерапію, багато сучасних дослідників працюють над розробкою та впровадженням в аналіз символічного значення форм з піску. Для прикладу: раніше аналізувалось символізм зображення пагорбів, річок чи озер в пісковій роботі, то тепер більше обговорюються та аналізуються поверхня піску і «малюнки» на піску, глибина занурення предметів та кількість води яка використовується в роботі (Steinhardt L, 2001 ).

Так як було сказано вище, самостійне оформлення піскової психотерапії в самостійний напрямок розвинувся на початку 1980-х рр., Це можливим стало тільки тоді, коли прийшло усвідомлення того, що піскова психотерапія, як і АРТ-терапія взагалі, є не тільки допоміжним метод психотерапії, а досить часто основним. 

Доведено, що пісок і вода, як природні матеріали наділені унікальними властивостями і здатні викликати образи певного характеру, якими не наділені ні один з матеріалів, які застосовуються в АРТ-терапії (Steinhardt L, 1997 ). В пісковій психотерапії, в процесі використання піску, як основного матеріалу АРТ-терапевтичної роботи, передбачається «діалог» піску, рук і води, при чому проведення регулярних сесій піскової психотерапії веде до створення серії робіт, які пов’язані між собою або свідомим або не свідомим змістом (Bradway and McCoard, 1997).


Основа роботи в пісковій психотерапії полягає в роботі з основою психіки або як її назвав Самістю Юнг:

«Психіка дитини в її передсвідомому стані є нічим іншим як tabula rasa; в ній закладені певні властивості психіки та певні людські інстинкти, певний фундамент більш високого порядку. Саме на цій основі будується «Я» і підтримується цією основою на протязі всього життя. Коли основа перестає функціонувати починається застій людина - її «Я» перестає функціонувати, тоді приходить смерть. Функціонування цієї основи має принципове значення оскільки навіть при розгляданні зовнішнього світу, ми можемо говорити про його вторинність що до основи, через те, що, коли втрачено стосунок з основою – зовнішній світ втрачає зміст (Jung, 1961,.)


Коли руки людини торкаються піску, вона інстинктивно старається надати певну форму своїм почуттям і думкам - створити фундамент піскової композиції. Людина яка зайнята в пісковій терапії відчуває насолоду від того, що під руками з’являється певна форма яка може бути основою для фігур, які можна розміщати на ній Тактильний контакт з піском надає творчому процесу певну визначеність і особистий характер, тому що без цього контакту творчий процес немає ніяких границь і набуває дуже прихованого і анонімного характеру. Тоді, це виглядає так, ніби якась частина внутрішнього фундаменту людини є захованою, невідомою і не признаною. До поки не побудований фундамент – залишається залежність пацієнта від психотерапевта, коли ж фундамент є побудованим – починається подорож в глибини душі з прийняттям на себе відповідальності за себе самого і це свідчить про побудову певної основи свого майбутнього розвитку. Часто сліди на поверхні піску є відображенням основи, наприклад відбиток руки, що є актом визнання свого існування. Людина в процесі створення піскового образу в терапії, створює свій власний чуттєво сприймаючий образ, що в свою чергу є дзеркалом її життєвого досвіду.


Діагностичним є ставлення пацієнта до піску: коли пісок викликає відчуття загрози чи відрази - це піддається аналізу і стає предметом терапії.


Що до символіки пісочної форми, хочеться зазначити, що Юнг говорив: «…символ завжди передбачає, що зображена форма експресії є найкращим способом виразу чогось незрозумілого але існуючого, або чогось такого, що потенційно може існувати». Часто форма визначає зміст і визначає певну стадію психотерапевтичного процесу, тим самим стаючи символом тих проблем, котрі проявляються в ході взаємодії клієнта і психотерапевта. Набуваючи символічного значення, пісочні форми втрачають простоту і однозначність свого змісту (Neumann 1983, Bolen, 1989,.). Так для прикладу, як було зазначено вище – відбиток долоні на піску символізує сам факт існування людини, а також прохання про допомогу та про захист у вищих сил. Горби і гори символізують груди, живіт, або утробу, яка дає життя, досить часто це є символічне зображення жіночого начала. Часом- це можуть бути символи древнього кургану, що в свою чергу символізує древнє поховання, а це в свою чергу може символізувати єднання минулого і теперішнього, або ж єднання землі та неба (Cooper, 1979., Neumann 1988,.). Викопані в піску заглиблення або печери переважно трактуються як утроба або могила, або як місце де зберігаються скарби, або як місце де живе пророк. Тунель – перехід з одного світу в інший, трансформація одного стану в інший, або символічне народження (Steinhardt, 1998.,). Символічне значення води – руйнування меж і народження світу в його новій якості, чим більше використовується води тим сильніші ці бажання.


В дієслова «сюмвалло», що означає об’єднувати, розгадати дещо загадкове в грецькій мові є 2-і форми: «сюмволон» і «сюмволе».


«Сюмволон» означає впізнавати, а саме любий предмет який складається з 2-х розламаних половинок (таблиці, кільця) співпадіння яких говорить про союз 2-х людей, які є власниками чогось одного. Тільки тоді, коли одна половинка підходить до другої, реалізується значення «сюмволон».


«Сюмволе» - суспільство в якому всі вносять їжу і напоїв для спільного свята, і за подарунками і за самим святом забувають про тих і про те хто що дарував (Schalai 1939).


Що до аналітичного розуміння символічного, то Філіпс (Phillips 1962) цей термін констатує використовуючи тлумачення Фройд конверсії. За Фрейдом, істерія виникає тоді, коли при невиносимих уявленнях відбувається розщеплення на саме уявлення і на афект, одне відокремлюється від іншого, тобто афективна сума збудження відокремлюється від уявлення і перетворюється в тілесне. «Конверсії», якраз і є тим перетворенням душевного в тілесний стан. Надмірна сума збудження, позбувшись уявлення спрямована тепер проти тіла:

«Тим самим Я стає вільним від протиріч але за це воно (Я) обтяжується символом спогадів, котрі, як паразит, поселяються в свідомості в вигляді незавершеної моторної іннервації, або в вигляді певного галюцинаторного відчуття, котре залишається до того часу, до поки не відбудеться конверсія в зворотному напрямку» (Phillips 1962).


В данному контексті «символ спогаду» є нічим іншим як симптомом істерії. Символ і симптом в даному випадку співставленні як 2-а поняття об’єднані в одному - в формі «метафорично заміщаючого знаку» (Phillips 1962), вони служать маркуванням того, що Я вирішило травматичну ситуацію тілесно. В роботі Фройда «Очерти про істерію» є декілька прикладів того, як одне переходить в інше. Для прикладу, як у випадку з Люсі Р. :

«Конфлікт афектів в цей момент перейшов у травму і як символ травми в неї (Люсі Р) залишився зв’язаним у вигляді нюхового враження».


Лоренц (Lorenzer 1970) сказав, що символ може бути ключем до механічно-фізіологічного кодування. Прояснює цю ситуацію цитата Фройд з «Очертів про істерію» 1895, де він переносить схему істеричної конверсії на причину істеричної нав’язливості: « Перед аналізом А є дуже сильним уявленням, котре дуже часто перебуває в свідомості викликаючи плач. Індивід не знає чому він плаче при А, сам вважає це абсурдним але нічого з собою не може зробити. Після аналізу виявляється що існує уявлення Б, котре дійсно є причиною плачу, ця ситуація часто повторюється, коли індивід не проводить проти неї складної психічної роботи. Вплив на індивіда Б не є абсурдним і він може з ним боротись. Б знаходиться в певних стосунках з А, тобто були переживання де Б+А. Відтворення цієї події в пам`яті відбулось таким чином ніби А зайняло місце Б, де А стало заміною, символом Б. Звідси і неспівпадіння: А супроводжувалось тами наслідками, котрих воно не заслуговувало, корі йому не відповідають». Зв'язок в котрому А знаходиться з Б є часовим, оскільки А було супутньою обставиною Б і виступає як ознака прихованого, витісненого змісту і можна зробити висновок проте, що А проходило паралельно в часі з Б, тобто Від А перейти до Б тільки в розумінні взаємопроникнення. Тоді на допомогу розуміння символічного приходить пояснення Фрейдом «символічні симптоматичні дії», або таке поняття як «символізація». Як і в вище наведеному прикладі: символічний зміст Б символізується іншим змістом А, але відмінність полягає в тому, що з А можна вивести не тільки часове розуміння паралельності протікання процесів А і Б але й змістовні вказівки для аналізу біографічного значення, тобто «суб’єктивного змісту» Б.


В «Психопатології повсякденного життя» (1901) Фройд наводить приклад симптоматичних дій : «Я сиджу за обідом з моїм колегою-філософом, доктором Х. Він розповідає про ті проблеми з якими зустрічається кандидат на посаду, при тому повідомляє про те , що після закінчення навчання він потрапив до посла, міністра іноземних справ Чілі секретарем. «Але потім міністра замінив на його посаді інший і я йому не прийшовся по душі». При цих словах мій співрозмовник підносить до рота кусок торта і через його незграбність торт падає з ножа. Я зразу ж ловлю прихований зміст цієї символічної дії і підкидаю моєму незнайомому з психоаналізом колезі свою здогадку: «І тут ви випустили свій ласий шматочок». Він, в той самий час не помічаючи, що мої слова могли б мати відношення до його симптоматичних дій, говорить з вражаючою енергійністю, так ніби я зняв в нього з язика ці слова: «Так, дійсно я випустив ласий шматочок», і полегшує собі душу тим, що розповідає про свою незграбність, яка вартувала йому висооплачуваної посади. Зміст символічної симптоматичної дії стає зрозумілим, коли врахувати, що колезі було незручно розповідати мені, не близькій йому людині, про свій складний матеріальний стан, і тому думка, яка притислась вперед, була вдягнута в одяг симптоматичної дії, котра символічно виражає те, що повинно було би прихованим, і тим самим дає йому полегшення від безсвідомого».(Freud 1901., Lorencer 1970., Phillips 1962)


Варта узагальнити зібравши разом розуміння символічного, а саме: першочерговий зв’язок не може залишатись в своєму конкретному прояві; він мусить перейти від системи свідомості в іншу систему. Заміст неї виникає інший зв’язок хоча і обумовлений генетично первинним зв’язком, але насправді немає з ним нічого спільного. Тому, символ означає щось більше чим довільна чи штучна підміна одного змістового зв’язку іншим.


Ференці казав: «Тільки тоді, коли внаслідок культурного виховання один (при чому більш важливий) член порівняння витісняється, інший член (до того менш важливий) досягає афективного «зверх значення» і стає символом витісненого. На початку пеніс і дерево, пеніс і церковна вежа мали в свідомості рівну вагу; і тільки з пригніченням інтересу до пеніса (через виховання) дерево і церковна вежа набули необґрунтовано важливого значення – вони стали символами пеніса» (Ferenczi 1913).


Саме тут ми можемо сказати виникло таке поняття яке було названо Джонсом, як «теорія символу»: «Символічно зображається тільки те, що було витіснено; тільки тому, що витіснене потребує символічного зображення. Цей висновок є наріжним каменем аналітичного розуміння символіки».


А тепер ми можемо описати символічне значення піску, води і фігурок які використовуютьсяв пісочні психотерапії.


Пісок. Пісок існує вже мільйони років відображаючи геологічну історію землі. Пісочні пляжі є у всіх кінцях світу. Колір піску визначається характером природи з якої він утворився. Пісок може бути як утворенням розпаду породи так і залишками морських тварин, які загинули мільйони років тому і їх залишки внаслідок руйнуванню і шліфуванню перетворились в пісок. Пісок є масою без форми, яка складається з окремих гранул і яка пересувається під дією зовнішніх сил. При змішуванні з водою пісок дозволяє ліпити трьохмірні фігури, створювати поверхні з різноманітними формами за змістом і по суті. Пісок в пісочній терапії символізує материнське начало, стійку основу буття, те що підтримує, годує і включає в себе всі форми світу.


Переважно в пісочниці знаходиться певна кількість піску. Це є метафорою того, що це є певна кількість матерії яка знаходиться у Всесвіті, або тієї кількості енергії яка належить людині.


Пісок як матерія і енергія можуть переходити з одного стану в інший і переміщатись в інше місце. В природі пісок під дією вітру може переміщатись на великі відстані і в той самий час залишається загальною земною субстанцією. В процесі психотерапії переміщення піску з одного краю пісочниці в другу від сесії до сесії символізує енергію пацієнта яка направляється і перерозприділяється більш рівномірно. Любі рухи на поверхні, пересування, малюнок…, є ознакою проекції внутрішніх рухів душі і символізують самотність наприклад в роботі де пісок весь зібраний до середини і нагадує голубим дном острів, або перенавантаження в чомусь одному і недостатність в чомусь іншому, коли весь пісок є зсунутим на один край. Пісок може викликати асоціації із спекою, холодною водою, оголенням, похороном чи будівництвом. Деякі пацієнти не можуть користуватись піском і це скоріше всього тому, що вони не можуть чи не хочуть сприймати пластичності піску і відповідно символічно це може означати що вони не сприймають пластичності світу.


Вода. Без води немає життя. Дві третини нашої планети покриті водою, дві третини нашого тіла складає вода, людина споживає води набагато більше чим інші ссавці, плід дитини знаходиться в амніотичній рідині. В повсякденній мові слова, які означають властивість води, нерідко використовуються як метафори, наприклад: «прозорий натяк», «плисти за течією», «підводні течії». Вода відображає те, що знаходиться поза нею, підтримує те, що знаходиться на її поверхні, дозволяє побачити те, що знаходиться на її глибині. Wildenstein (1996) наводить приклад того, які властивості води і на прикладі робіт французького імпресіоніста Клода Моне, який в останні роки свого життя зображав водяні лілії, в його роботах можна побачити, що: вода, має властивості відображати (рефлексувавти), бути прозорою і підтримувати.


Вода має своє звучання починаючи від капель дощу, та від шуму води в швидкому потоці, до шквалу штормової хвилі на морі, та до руйнівного гулу тайфуну. Вода може в собі розчиняти речовини міняючи їх властивість, вона охолоджує і освіжає, вона є символом ВЕЛИКОЇ МАТЕРІ. «Люба вода є символом Великої Матері і символізує народження, вселенську утробу, плодючість і оновлення, основу життя» (Cooper, 1978).


Кальф порівнює зображення клієнтом в пісковій терапії потоку, який несе каміння з описом води з «Книги перемін»: «Вода тече безперервно і досягає своєї цілі. Вона ніде не зупиняється і не назбирується. Вона не втрачає своїх властивостей навіть тоді, коли тече в небезпечних місцях» (Kalff 1980).


Пісок і вода. Пісок і вода знаходяться в певних «стосунках». Ці речовини існують разом з давніх давен, вони позбавлені певних границь і перебувають в постійному русі. Знаходячись в рідкому стані, вода позбавлена будь-якої форми, як і пісок, який також є певною субстанцією і позбавлений певної форми. Поєднуючись, пісок і вода можуть створювати стійкі форми, або перетворюватись в болото, коли води більше чим піску. Так само відбувається з людиною, коли вона втрачає внутрішню рівновагу. Окрім того в поєднанні вода з піском у пацієнтів інколи виникає бажання очиститись водою від піску – змивши пісок з рук, так ніби символічно відмовитись від відповідальності за щось, або це може означати бажання відчути себе емоційно і морально чистим, непричетним, позбутись провини.


Предмети які використовують в пісочній психотерапії. Основний набір предметів який використовується в пісочній психотерапії включає в себе більше кількох сотень мініатюр. Важливим при виборі тої чи іншої фігурки відмічати психотерапевтові яку фігурку вибирає пацієнт, з якого матеріалу вона зроблена, якого вона кольору і як часто він її використовує в заняттях (коли заняття пісковою психотерапією проходять з певною періодичністю). Важливо є відмічати поєднання фігурок (при створенні композиції з кількох чи кількох десятків фігурок) по розміру, по кольору по матеріалу з якого вони виготовлені. Для зручності ті предмети-фігури які використовуються в пісочній психотерапії розділені на категорії. Нижче буде наведений стандартний набір для піскової психотерапії, але хочеться зазначити, що психотерапевт може сам доповнити його тими предметами які буде вважати за потрібне:

- ЛЮДИ. Повинні бути різної стати і віку. Необхідно мати декілька фігурок немовлят, дітей, мам, дідусів та бабусь. Мають бути присутні люди різних спеціальностей, різних видів спорту. Люди різних культур, історичних епох, фантастичні, казкові герої, персонажі легенд і міфів включно з відьмами, ангелами, богами і богинями різних народів.

- ТВАРИНИ ЯКІ ЖИВУТЬ НА ЗЕМЛІ. Cсавці, дикі і домашні тварини, гризуни і плазуни, жителі тварини які живуть в пустелі, джунглях, горах, доісторичні тварини – динозаври, мультиплікаційні тварини.

- ПТАХИ ТА ТВАРИНИ (ІСТОТИ) ЯКІ ЛІТАЮТЬ. Летючі миші, птахи які живуть на воді і на суші, свійські та птахи які живуть на волі. Доісторичні летючі істоти – динозаври (птеродактилі…), та казкові літаючі тварини. Метелики, жуки, мурахи, мухи.

- ЖИТЕЛІ ВОДЯНОЇ СТИХІЇ. Риби, восьминоги, акули і дельфіни, кити і краби, морські коники, раковини і ракушки.

- ЖИТЛО ЛЮДЕЙ. Починаючи з будинків різних народів і культур - , від маленьких і скромних до великих і багато прикрашених. Палатки, вігвами, печери, споруди лікарень, церков та тюрем. В набір входять загорожі, паркани, меблі, апаратура.

- ПОСУД І ПРОДУКТИ. Горшки, тарілки, каструлі, чашки, блюдця, ложки і вилки, різноманітні продукти харчування.

- ДЕРЕВА ТА ІНША РОСЛИННІСТЬ. Різні види дерев, квіти, кущі, трава. Використовують часто справжні рослини: каштани, жолуді, сушені квіти…

- ОБ`ЄКТИ НЕБЕСНОГО ПРОСТОРУ. Зірки, планети, хмари, веселка, блискавка.

- ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ. Велосипеди, автомобілі, поїзди, танки, човни, парусні кораблі, підводні човни, літаки, повітряні кулі, космічні кораблі.

- ОБ`ЄКТИ З СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ ЛЮДИНИ. Дорожні знаки, мости, арки, ворота.

- ОБ'ЄКТИ ОСОБЛИВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. Ваги, маски, знаряддя праці, вулкани, вази, годинники, музичні інструменти, піраміди, яйця, предмети релігійного призначення, дзеркала, пляшки, коробки та скрині, гральні кості, свічки і сірники.

- АКСЕСУАРИ. Тканини, фотографії, нитки та ґудзики, цвяхи, скріпки та ювелірні вироби, гроші.

- ПРИРОДНІ ОБЄКТИ. Кристали і мінерали, каміння, куски металу та дерева, насіння, пір’я, куски скла, пташині гнізда.


Символічне значення матеріалу з якого виготовлені предмети, які використовуються в пісочній психотерапії мають не менш важливе значення чим вибір самих предметів для пісочної психотерапії. Коли предмети – фігурки є включені в пісочну композицію, то вони стають символами не тільки тих предметів, яких вони мають означати, але й якостей тих предметів, і тому матеріал передає, а часто і підсилює зміст того, про що ідеться в пісочній композиції.


- МЕТАЛ. В багатьох культурах метал розглядається як ембріон, який зародився в череві землі. Різні метали асоціюються з різними планетами і різними богами. Золото асоціюється з Сонцем, а срібло з Місяцем, свинець з Сатурном, залізо з Марсом, мідь і бронза з Венерою, а ртуть з Меркурієм.


- КАМІНЬ. Каміння в багатьох культурах символізують кістки Матері Землі, а також надійність, безсмертя і вічність. Камінь часто асоціюється з основою оскільки його закладають в фундамент споруди та будують наріжні стіни з каменю. Камінь часто символізує і з пуповиною яка поєднує землю і небо. Вертикально стоячий камінь символізує фалічний символ і центр світотворення.


- СКЛО І КРИСТАЛИ. Кристали утворюються глибоко під землею під дією високої температури і тиску на протязі багатьох тисяч років. Кристали є символом цілющої властивості психотерапії, оскільки справжню красу кристалу ми можемо побачити тільки тоді, коли його видобувають з великих глибин землі. Тому, тільки внаслідок глибокої психотерапевтичної роботи може бути ефект і тільки тоді відбувається процес кристалізації.


Скло символізує чистоту стосунків та намірів, які виникають в психотерапії. Оскільки скло є продуктом діяльності людини, то тільки при взаємній психотерапевтичній роботі і психотерапевта і пацієнта може виникнути хороший терапевтичний альянс. І скло і кристал символізують взаєморозуміння і духовний досвід.


- МІНЕРАЛИ. Це мінерали які відшліфовують і вони справляють сильне враження, оскільки нагадують дорогоцінність, символізують приховані цінності. Саме те що вони є розрізані і відшліфовані символізує відкриття захованої в предметі краси, багатий потенціал і природне начало.


- ДЕРЕВО. В багатьох народів дерево розглядається як prima material з якої було створено все. Обробка деревини з використанням інструментів символізує впорядкування хаосу. Дерево асоціюється з колискою, ліжком, або домовиною. Насіння дерева (жолуді, кедрові горіхи, каштани…) символізують ріст, енергію життя і процес формування особистості.


- РАКОВИНИ. Раковини всіх форм символізують зв'язок з водою і Місяцем. Часто раковини символізують жіночу сексуальність, оскільки зовні нагадують жіночі статеві органи. Слимак вилізає з раковини як немовля яке народжується з утроби матері. Перли формуються в тілі молюска який живе в раковині. Загалом, раковини розглядаються як символ сексуальності, плодючості і народження фізичного і духовного.


- КІСТКИ. Кістки символізують вічність і можливість воскреснути і в той самий час швидкоплинність життя. Кості нагадують про те, що життя і смерть ідуть поряд. В пісочній терапії використовуються як справжні кістки тварин, так і пластмасові черепи та кості, мініатюрні скелети.


- ПІР`Я. Пір’я символізує істину і нагадує про потаємне бажання людина – літати. Асоціюються з небом та вітром. Важливим є наявність пір’я різних птахів, різного розміру та кольору.


- ПЛАСТИКОВІ ФІГУРКИ І ПРЕДМЕТИ. Пластмаса символізує сучасне суспільство, його бажання справити враження на оточення з метою продати з найбільшою користю той чи інший товар. В пісочній терапії застосовується предмети з гуми, полімерів, каучуку всі вони мають приблизно таке ж символічне значення.


Колір в пісочній психотерапії при психодіагностиці, психотерапії та при самій безпосередній роботі з піском має чи не найважливіше значення.


Органічне життя на Землі розвивалось завдяки адаптації організму до сонячного світла, тепла і кольору, до клімату і географічного розміщення. Сонячне світло включає в себе всю кольорову гаму. Сонячні промені проходячи через випари води заломлюються під певним кутом і утворюють веселку. Веселка, включає в себе послідовність певних кольорів: червоний, помаранчевий, жовтий – це кольори які складають «теплу» частину спектру, за жовтим іде зелений, голубий, синій і фіолетовий – вони складають «холодну» частину спектру. Життя світло і колір між собою взаємопов’язані . Кожен колір має певну фізіологічні та психологічну дію на людину потрапляючи на сітчатку ока чи на шкіру людини, а також діє на слизову шлунка та кишківника при їжі. Властивості кожного кольору можна розглядати на трьох рівнях: універсальному, культурному і особистісному.


Універсальні властивості зв’язані з тим, що колір є частиною видимого спектру і діє на живі організми.


Культурні фактори, які включають місце проживання соціально-економічні умови його існування, визначають вибірковий стосунок до кольору.


Особистісний рівень сприйняття кольору включає в себе певні системи асоціацій котрі людина формує що до переваг в тому чи іншому кольорі.


Колір як і світло не має субстанції. Колір певних предметів визначається певною абсорбцією променів світла певними пігментами. Пігменти – сухі нерозчинні речовини, які здатні зафарбовувати тканини тварин та рослин, які можуть бути екстраговані з природних чи синтетичних речовин.


Є так звані первинні та вторинні кольори. Первинними називають кольори, які не змішані, а вторинними ті кольори, які виникають внаслідок змішування: помаранчевий, зелений, фіолетовий. Комплементарними називають кольори які знаходяться один навпроти одного: Комплементарними є червоний до зеленого, помаранчевий до синього, жовтий до фіолетового. При змішуванні комплементарних кольорів виникають комбінації всіх первинних кольорів. Білий колір – змішані всі комплементарні кольори.


Різний колір викликає у різних людей різну реакцію. Так наприклад, червоний колір є кольором драматичним, він стимулює рухову активність і емоційну експресію. Червоний колір асоціюється з почуттям радості і кохання. Синій колір – заспокоює, асоціюється з емоційною відстороненістю. В цілому синій колір символізує духовні якості, та більш насичений колір – темно-синій асоціюється з депресією і навіть з смертю.


Нижче будуть наведені кольори, які мають певне символічне значення в пісковій психотерапії та їх стимулюючі властивості (Connelly 1979, Kandinsky, 1977):

- Червоний. Червоний колір – теплий, стимулюючий, асоціюється з кров’ю, життям, силою вітальністю, збудженням, радістю та коханням. В той самий час символізує, чуттєвість, насилля, агресію і гнів. Стимулює рухові функції, процес прийняття рішення, провокує на імпульсивні дії.

- Помаранчевий. Об’єднав в себе характеристики 2-х кольорів: жовтого і червоного. Екстравертованість і імпульсивність червоного кольору та інтуїтивність жовтого. Коли пацієнт вибирає помаранчевий колір це свідчить про його соціабільність, бажання іти на контакт і в то самий час говорить про його поверховість та легковажність. Цей колір говорить що перед вами людина енергійна , яка здатна отримувати енергію і задоволення від їжі. Надмірне використання помаранчевого кольору говорить про нервовість, низьку увагу.

- Жовтий колір.Жовтий колір займає серединну позицію в кольоровому спектрі – ділить спектр навпіл між теплими і холодними кольорами, тому його значення - це колір символічно уособлює в собі характеристики прийняття рішення, сумнівів і коливань. Коли пацієнт надає перевагу жовтому кольору, то це може означати, що він надає перевагу теоретизуванню і немає достатньої здатності втілити задумане в життя. Окрім того жовтий колір символізує страхи, упередження, деструктивні тенденції: ненависть, обман.

- Зелений. Символізує ті характеристики якими наділений рослинний світ: прямота, особистісне зростання, стійкість, надійність. Люди які надають перевагу зеленому кольору часто проти змін, проти нового, не схильні до фантазування. Зелений колір часто асоціюють з спокоєм, статикою і зціленням. Деякі відтінки зеленого, ті що ближчі до жовтого асоціюються з активністю, зростанням, регенерацією, більш темні відтінки символізують заздрість, лінь, егоїзм та депресію.

- Синій. Синій колір асоціюється з безкінечністю і глибиною. Це колір який символізує небо, істину і глибину, надійність, спокій і надію. Синій колір наділений властивістю заспокоювати, але в великій кількості може викликати депресію. Темно-синій колій асоціюється з нерухомістю, холодом і смертю.

- Фіолетовий. Асоціюється з духовністю, загадковістю, містикою магією. Цей колір є кольором королів і цей колір надихає і в той самий час це колір снобізму і самозакоханості.. Темно фіолетовий колір – при його виборі говорить про те, що людина хоче заховатись в світі фантазій.

- Білий. Символізує єдність і гармонію всіх кольорів, невинність, віру і істину. Білий прапор ознака поразки. Кандінський пояснює білий колір як колір мовчання і багатства вибору. Він також вважає, що білий колір може нейтралізувати вісі інші кольори. (Kandinsky 1977)

- Чорний. Символізує пустоту і відсутність світла і кольору. Він асоціюється з силою, загадковістю і темнотою з якої з’явилось життя, а також символізує смуток і зло, чари, бездуховність і пекло. Кандінський розглядає чорний колір як неможливість рухатись, відсутність можливостей. В той самий час чорний колір підкреслює можливості інших кольорів.

- Коричневий. Асоціюється з землею, ростом, підтримкою життя і плодючості. Діти в віці 4-х – 5-и років, коли зображають землю, малюють її в вигляді горизонтальної лінії в нижній частині листка, а потім зверху малюють людей, будинки, тварин і рослини – коли ж такого немає, тобто зображення землі відсутнє, то це може говорити про відсутність відчуття підтримки в дитині і внаслідок цього у дитини відсутнє відчуття захисту. Коричневий колір ще символізує екскременти, бруд, могилу і смерть, а ще, бажання підкоритись групі за рахунок втрати своєї індивідуальності.


Розглядаючи результати роботи тих пацієнтів, які проходили піскову психотерапію, приходиш до висновку, що піскова терапія загалом як і кожна робота часто нагадують роботу з часом, тим часом, який зник через психічний розлад, кризу чи любий інший розлад. Тобто пісочна терапія це я терапія з простором пісочниці для цілющого часу пацієнта який вивільняється через усвідомлення самого себе, через примирення психічних структур, через знаходження екзистенційного життєвого змісту.

Література

1.Аннелізе Хайгель Еверс та автори. Базове керівництво з психотерапії
2.Кернберг О.Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях.
3.Нэнси Мак-Вильямс. Психоаналитическая диагностика

Main Page Contacts Search